Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) порядку.

Господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження:

• розпорядника майна;
• або (та) керуючого санацією боржника.

За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії. У разі ліквідації державного підприємства або підприємства, у статутному фонді якого державна частка складає більш ніж двадцять п'ять відсотків, господарський суд призначає членами ліквідаційної комісії представника державного органу з питань банкрутства та при необхідності - органу місцевого самоврядування.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку:

• встановленому Законом;
• та іншими нормативно-правовими актами.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

• приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;
• виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
• здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;
• аналізує фінансове становище банкрута;
• виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
• очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
• пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;
• має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
• з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;
• заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими;
• з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;
• вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
• передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;
• реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом;
• повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;
• здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати:

• бухгалтерську;
• та іншу документацію банкрута;
• печатки;
• і штампи;
• матеріальні;
• та інші цінності банкрута ліквідатору.

У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

При здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством України. Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору спеціалістів з оплатою їх послуг:

• за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом;
• або реалізації його майна;
• якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута:

• на відкритих торгах;
• якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому Законом та у першу чергу задовольняються також витрати, пов'язані:

• з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
• та роботою ліквідаційної комісії;
• у тому числі витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з:
• утриманням;
• і збереженням майнових активів банкрута.